Люди, події, дати… Що найміцніше закарбовується в пам’яті? Що, немов м’якою ковдрою, огортає людину в буденному заклопотаному русі, особливо у холодну пору року? По-моєму, це враження. Від нового оточення, нових знань, нової країни…
Такими неповторними відчуттями сповнилася для мене навчально-паломницька поїздка до Ізраїлю. Це Свята і стражденна Земля. Це країна, у якій дивно й водночас звично переплелися три головні світові релігії. Це країна сяючих нічних клубів Тель-Авіва й поселень бедуїнів, які живуть за межею бідності; країна галасливих різнокольорових базарів та тихої молитви біля Голгофи у храмі Гроба Господнього; країна прохолодного Йордану та спекотної Юдейської пустелі. Це країна, яку, відвідавши вперше, полюбиш назавжди. Це край болю постійних воєн і жахіть Голокосту.
З 19 по 27 листопада в Єрусалимі в Міжнародній школі з викладання та вивчення історії Голокосту (ISHS) при Меморіальному комплексі Яд Вашем (Єрусалим) у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) проходив щорічний семінар для педагогів. Цього року його учасниками стали 16 українських та 2 білоруських учителів і музейних працівників. Семінар пройшов за підтримки Євразійського єврейського конгресу, Асоціації єврейських організацій та общин України і Посольства Держави Ізраїль в Україні. Читати далі>>>