Ознаки порушення психологічного розвитку
Працюємо з гіпеактивною дитиною
Профілактика професійного вигорання педагогів
Рекомендації вчителям першокласників
Синдром дефіциту уваги у дітей
З чого починається ефективний урок?
- На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.
- Давайте дітям можливість максимально виявити ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.
- Творче ставлення до роботи й навчання - запорука ефективного уроку.
- Не у всіх дітей вистарчає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного.
- Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру, діти запам'ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.
- Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважте на це.
- Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.
- Добрій пам'яті передує пильна увага.
- Чогось навчитись можна лише практикою.
- Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економічніше та ефективніше.
- Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, нема мислення.
- Якщо дитина дивується - вона починає мислити. Нові ідеї - продукт творчої уяви.
- Зацікавленість - найсильніша мотивація для навчання.
- Учіть дітей робити записи.
- Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: можливість отримати винагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках.
- Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.
- Плануйте дискусіїі, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.
- Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його думками.
- Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.
Правила, яких має дотримуватися вчитель щодо невстигаючих учнів
- Не ставте невстигаючого учня в несподівану ситуацію «запитання — відповідь»; дайте учневі можливість підготуватися та обміркувати відповідь.
- Бажано, щоб учень відповідав не усно, а письмово.
- Засвоєння великого за обсягом, різноманітного складного матеріалу не давайте відраду; розділіть його на окремі інформаційні шматки і подавайте поступово, в міру засвоєння.
- Не примушуйте невстигаючих учнів відповідати новий, тільки-но засвоєний на уроці матеріал; відкладіть опитування на наступний урок, дайте учневі можливість опрацювати його вдома.
- Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не лише оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець», «розумниця» тощо) формуйте в учня впевненість у власних силах, у своїх знаннях, у можливості вчитися; ця впевненість допоможе учневі в екстремальних, стресових ситуаціях іспитів, контрольних, олімпіад тощо.
- Тактовно оцінюйте невдачі учня, адже він сам дуже болісно їх сприймає.
- Під час підготовки відповіді давайте час для перевірки та виправлення написаного.
Якомога менше відволікайте учня, його увагу, створюйте спокійну, а не неврозну обстановку.